ФАРТУХ, ХА,

Фартух, ха, м. 1) То-же, что и спідниця изъ ситца или окрашеннаго полотна. Гол. Од. 21, 49. 2) = Хвартух. Припну фартух дорогий — срібні-злоті береги, гафтована середина, — преподобна дівчина. Чуб. V. 10. Ум. Фартушок. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 375.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ФАРФОЛИЗ, ЗА, →← ФАРМУЖКА, КИ,

T: 120